***
К чему судить рядить о том, о сём,
Быть недовольным тем, как мы живём?
Вдруг завтра хуже будет – ты ж сейчас родился,
Так радуйся – не выпало ж потом…
***
Не стоит в этой жизни унывать,
И ни на что не стоит уповать...
Без костылей, с весёлою улыбкой,
Ну, согласись – приятнее шагать.
***
Я горюшка хлебнул как все сполна,
Но чаша не убавилась до дна...
Так поживём ещё, порадуемся жизни,
Если осталось в чаше – жизнь то ведь одна!
***
Одна – красивая, другая – безобразная
Одна – самодовольна, та – скромна…
В чём красота? – в бутылке внешне разной,
Иль в содержимом, чем она полна?
***
Что толку в богословской болтовне?
Нет проку от неё ни вам, ни мне...
Уж лучше улицы мести, чтоб чище было
Там где живёшь в родимой стороне.
***
Что не скажу кому – ни к месту, всё не так
Иль я глупец, иль тот совсем дурак?
Наверно, так... мне нужно поступить –
Если не к месту, то не стоит говорить.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
